- поголити
- -голю́, -го́лиш, перех.Док. до голити 1).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
поголити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
недобривати — а/ю, а/єш, недок., недобри/ти, и/ю, и/єш, док. Бриючи (голячи) чи бриючись (голячись), ретельно не поголити всього волосся, не закінчити бриття … Український тлумачний словник
недоголити — олю/, о/лиш, док., недого/лювати, юю, юєш, недок. Не закінчити голити. || Поголити не повністю, лише частково … Український тлумачний словник
переголювати — юю, юєш, недок., переголи/ти, олю/, о/лиш, док., перех. 1) Голити всіх, багатьох або все, багато чого небудь. 2) тільки док., рідко. Те саме, що поголити … Український тлумачний словник
побрити — и/ю, и/єш, док., перех. 1) Те саме, що поголити. 2) перен., розм. Влучно, гостро виганити кого небудь … Український тлумачний словник
поголений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поголити. || у знач. прикм … Український тлумачний словник